МАРК-запис
| 000 -Маркер запису |
|---|
| Маркер (контрольне поле довжиною 24 байти) |
07126nam0 2200217 4500 |
| 001 - Ідентифікатор запису |
|---|
| Номер ідентифікації примітки |
24572 |
| 010 ## - ISBN |
|---|
| ISBN |
978-5-211-05655-8 |
| 100 ## - Дані загальної обробки |
|---|
| Дані загальної обробки |
20200409d2012 km|y0rusy50 ca |
| 101 #1 - Мова |
|---|
| Мова тексту, звукової доріжки тощо |
російська |
| 102 ## - Країна публікації/виробництва |
|---|
| Країна публікації |
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ |
| 200 1# - Назва |
|---|
| Основна назва |
Александрийская школа в истории христианской мысли |
| Підзаголовок |
Учебное пособие |
| Перші відомості про відповідальність |
Саврей В. Я. |
| 210 ## - Місце та час видання |
|---|
| Місце публікування, друку, розповсюдження |
Москва |
| Назва видавництва, ім’я видавця, розповсюджувача, тощо |
Издательство Московского университета |
| Дата публікації, розповсюдження, тощо |
©2012 |
| 215 ## - Фізичний опис |
|---|
| Специфічне визначення матеріалу та обсяг документа |
232 с. |
| 327 ## - Примітки |
|---|
| Текст примітки |
Цель и задачи спецкурса<br/>Раздел I АЛЕКСАНДРИЯ: КУЛЬТУРНЫЙ, РЕЛИГИОЗНЫЙ, НАУЧНЫЙ ФИЛОСОФСКИЙ ЦЕНТР ЭЛЛИНИСТИЧЕСКОГО МИРА<br/><br/> Лекция 1. Исторические предпосылки развития александрийской философии<br/> Лекция 2. Религиозность как фактор своеобразия александрийской интеллектуальной традиции<br/><br/>Раздел II ИУДЕО-АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ ФИЛОСОФИЯ<br/><br/> Лекция 3. Филон Александрийский: опыт систематизации философских идей предшественников<br/> Лекция 4. Учение Филона о Боге и Логосе<br/> Лекция 5. Философские идеи Филона как основа его герменевтики и экзегетики<br/><br/>Раздел III ХРИСТИАНСКАЯ КАТЕХЕТИЧЕСКАЯ ШКОЛА -АЛЕКСАНДРИЙСКИЙ ДИДАСКАЛИОН<br/><br/> Лекция 6. Дидаскалион: проблемы периодизации<br/> Лекция 7. Становление Александрийской школы как института высшего философско-богословского образования.<br/><br/>Раздел IV КЛИМЕНТ АЛЕКСАНДРИЙСКИЙ: ПРЕОБРАЗОВАНИЕ АЛЕКСАНДРИЙСКОЙ ШКОЛЫ В ЦЕНТР ФИЛОСОФСКО-БОГОСЛОВСКОЙ НАУКИ<br/><br/> Лекция 8. Труды Климента Александрийского как ученого и философа<br/> Лекция 9. Герменевтика Климента Александрийского в русле развития аллегорического метода<br/> Лекция 10. «Лбуод» как ключевое понятие в учении Климента Александрийского<br/><br/>Раздел V ФИЛОСОФСКО-БОГОСЛОВСКАЯ СИСТЕМА ОРИГЕНА АЛЕКСАНДРИЙСКОГО<br/><br/> Лекция 11. Ориген и расцвет Александрийской школы как института эпохи христианской Античности<br/> Лекция 12. Онтология, антропология и теология Оригена<br/> Лекция 13. Кульминация аллегорической герменевтики в трудах Оригена<br/><br/>Раздел VI АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ И АНТИОХИЙСКАЯ ШКОЛЫ: ПРОТИВОСТОЯНИЕ ИЛИ СИНТЕЗ?<br/><br/> Лекция 14. Антиохийская школа в лице ее выдающихся представителей<br/> Лекция 15. Сравнительный анализ александрийского и антиохийского герменевтических методов<br/><br/>Раздел VII ВЛИЯНИЕ АЛЕКСАНДРИЙСКОЙ ШКОЛЫ НА ЕВРОПЕЙСКУЮ ДУХОВНУЮ КУЛЬТУРУ<br/><br/> Лекция 16. Новоалександрийская школа: святители Афанасий Великий и Кирилл Александрийский<br/> Лекция 17. «Александрийская школа вне Александрии». Великие каппадокийцы: святители Василий Великий, Григорий Богослов и Григорий Нисский<br/> Лекция 18. Философско-богословское наследие александрийских мыслителей в истории европейской культуры<br/><br/> |
| 330 ## - Короткий зміст |
|---|
| Текст примітки |
В учебном пособии представлен курс лекций, прочитанных автором на философском и историческом факультетах МГУ имени М.В.Ломоносова в 1997-2009 гг. Книга знакомит читателя с Александрийской школой - концептуальным историко-философским понятием, охватывающим комплекс важнейших вопросов позднеантичного и раннехристианского миросозерцания. Развитие философских идей в их тесной связи с рефлексией религиозной мысли прослеживается сквозь череду веков - от возникновения Александрийской школы до ее угасания и качественного перерождения в форму присущей христианской патристической мысли "золотого века" интеллектуальной традиции. Александрия как мировой центр культуры соперничала с Римом и лидировала в области философского образования. Она дала миру Плотина и Оригена, внесла решающий вклад в преодоление гностицизма как первого соблазна христианской философской мысли. Отсюда начали распространяться арианство и оригенизм, но здесь же были сформулированы догматы православного вероучения святителями Афанасием Великим и Кириллом Александрийским. История Александрийской школы не переставала вызывать принципиальные споры и после окончания Средних веков. И сегодня александрийская философия не утратила своей актуальности, связанной с такими областями гуманитарного познания, как герменевтика и экзегетика, семиотика, метафизика, онтология, антропология и философия религии. |
| 676 ## - ДКД |
|---|
| Індекс |
140 |
| 686 ## - Індекси інших класифікацій |
|---|
| Індекс класифікації |
1(091) (4/9) |
| 700 #1 - Особисте ім’я |
|---|
| Код відношення |
Автор |
| Внутрішній код Koha |
1642 |
| автор |
Саврей |
| Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу |
В. Я. |
| Розкриття ініціалів власного імені |
Валерий Яковлевич |
| 801 #0 - Джерело походження запису |
|---|
| Країна |
УКРАЇНА |
| Установа |
UA-KiUET |
| Дата |
20200409 |
| 942 ## - Додаткові дані (Коха) |
|---|
| Код системи класифікації для розстановки фонду |
Десяткова класифікація Дьюі та відносний показник (ДКД) |
| Тип одиниці (рівень запису) |
Книги |
| Класифікаційна частина шифру збереження |
140 |
| Шифр зберігання |
140 САВ /1//1 |
| Суфікс шифру зберігання |
/1//1 |
| Статус приховування в ЕК |
Не приховувати в ЕК |
| Авторський (кеттерівський) знак, дати чи термін, що додаються до класифікаційного індексу |
САВ |
