Розділ 1. ФІЛОСОФІЯ – ПОЗИТИВНА НАУКА?
- Запитання без відповідей: наприклад, буття й ніщо
- Що таке людина?
- Наука як спосіб розв’язання філософських антиномій
- Парадоксальність понять безконечності світу і причинності
- Абстрактні об’єкти і конкретні індивіди
- Про платонізм і "лінію Платона", номіналізм і "лінію Демокріта"
- Емпіричне дослідження норм
- Перший лінгвістичний поворот у філософії: аналіз мови науки
- Другий лінгвістичний поворот у філософії: мова і мовлення
- Екстенсіональні та інтенсіональні контексти
- Парадигми та глибинна семантика
- Контекст і дискурс
- Три виміри людського буття
Розділ 2. СМИСЛ І ІСТИНА
- Мислення і міфологічна свідомість
- Що є істина?
- Чи застаріло Аристотелеве визначення істини?
- Наукова істина – a priori чи a posteriori?
- "Істини розуму" та "істини факту"
- Поверхнева і глибинна семантика мови науки
- Так що ж таке істина?
Розділ 3. ДОБРО І ЗЛО
- Проблема Пірса
- Емпіричні дослідження дій. Теорія дарування
- Семантика дії
- Оцінка і структура дії
- Індивідуальний і колективний інтерес
- Владне використання соціальних структур
- Влада, примус і насильство
- Смисл життя і смисл смерті
- Європейська концепція суб’єкта чину. Християнська парадигма
- Європейська концепція суб’єкта чину. Римське право
- Ідея множинності душ і складності "Я"
- Свобода як буття у світі "своїх"
- Біля джерел поняття особистої гідності. Честь і слава
- Свобода і відповідальність. Далекосхідний варіант
- Відповідальна людина – чи винні обставини?
- Влада і деперсоналізація. Провалля в доцивілізаційні форми

- "Парадокс Канта" і "парадокс Маркса"
- "Обмін людською діяльністю"
- Одна неявна дискусія
Розділ 4. ПОЧУТТЄВА ОЦІНКА В ПРОЦЕСАХ КОМУНІКАЦІЇ
- Жест як характеристика дискурсу
- Експресія як тип комунікації і тип дискурсу
- Хто виражає переживання
- Любов і ненависть
- Місце експресії в спілкуванніх
- Мистецтво як техне
- Мистецтво як оповідь (нарація)
- Мистецтво як гра і структура
- Мова і стиль у художній культурі
Замість заключного слова. Гуманістичні цінності

"Праця являє собою спробу сформулювати погляд на цінності сучасного суспільства, який із певної позиції охоплював би різні сторони функціонування останнього. Автор прагнув обґрунтувати засобами, придатними для філософії сучасності, певний світогляд, який сьогодні, як і в інші часи, перебуває під загрозою. Це – світогляд гуманізму, що виходить із уявлення про людину як вищу й абсолютну цінність.
Для студентів, науковців та всіх, хто цікавиться філософськими темами."