Греки, араби і ми : Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках / Філіп Бютген, Ален де Лібер
Мова: українська ; оригінал: французька.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: К. : Ніка-Центр, ©2012Опис: 303 с. ISBN: 978-966-521-620-9.Індекс Дьюї (ДКД): 297Класифікація: 008Анотація: Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантинґтона. Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка – полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма. Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв’язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XVI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці? Для істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.. Тип одиниці:![](/opac-tmpl/bootstrap/itemtypeimg/bridge/book.png)
Поточна бібліотека | Зібрання | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код | |
---|---|---|---|---|---|---|
Бібліотека Української євангельскої теологічної семінарії Російсько-український фонд | Наукова література | 297 БЮТ/1//1 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно (Немає обмежень доступу) | 42173-004146 |
Огляд полиці бібліотеки/підрозділу: „Бібліотека Української євангельскої теологічної семінарії“, Поличне розташування: Російсько-український фонд, Зібрання: Наукова література Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
297 АУЛ /1//1 Іслам і політика, ідеологія, рухи, організації | 297 АШШ /1//1 Ключ до розуміння Ісламу | 297 БОЛ /1//1 Рождение и развитие ислама и мусульманской империи (VII-VIII вв.) | 297 БЮТ/1//1 Греки, араби і ми, Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках | 297 ВАН /1//1 Основные начала мусульманского права согласно учению имамов Абу Ханифы и Шафии» | 297 ГАЙ /1//2 Сын свободной, полумесяц в свете Креста | 297 ГИР /1/2/1 Права христиан на Востоке по мусульманским законам |
Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантинґтона. Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка – полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма.
Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв’язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XVI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці?
Для істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.
Немає коментарів для цієї одиниці.