Вступ
Авторство
Історичні рамки пророчої діяльності Амоса
Політичний, соціальний та релігійний контексти
Канон
Жанр і структура книги
Богословські теми
Покликання на книгу Амоса в Новому Завіті
Так говорить Господь: «Я не попущу того!» Засуд Ізраїлю посеред народів (1:3 -2:16)
Господь — захисник пригнічених і суддя агресорів! (1:3 - 2:5)
Пророцтво проти Ізраїлю (2:6-16)
Суд над Ізраїлем (3:1-6:14)
«Вас я знаю... тому й покараю» (3:1-2)
Диму без вогню не буває (3:3-8)
Проголошення суду над Самарією і Бетелом (3:9-4:3)
«Ідіть... і ще більше грішіть» (4:4-13)
Життя чи смерть (5:1-17)
Темний День Господній (5:18-27)
Горе першим, бо вони будуть перші (6:1-7)
Не годиться згадувати ім’я Господнє (6:8-11)
«Хіба орють волами море?» (6:12-14)
Серія видінь Амоса (7:1 - 9:10)
Перше видіння (7:1-3)
Друге видіння (7:4-6)
Третє видіння (7:7-9)
Конфлікт між пророком і священиком (7:10-17)
Четверте видіння (8:1-3)
Господь ніколи не забуде (8:4-10)
Голод за слуханням слова Господнього (8:11-14)
П’яте видіння і проголошення суду (9:1-6)
Ізраїль серед народів: кушіїв діти (9:7-10)
Відбудова розваленого шатра Давида (9:11-15)
Питання для обговорення в групах
Бібліографія

Пророка Амоса вважають першим «письмовим пророком», тобто першим серед усіх біблійних пророків, чиї усні промови дійшли до нас у вигляді книги, підписаної його іменем. Мимоволі виникає запитання: що саме могло спонукати пророка чи його послідовників записати цей твір?
Дехто вважає, що причиною появи цієї книги стала новизна та безпрецедентність слів Амоса, адже він уперше в історії вибраного народу передвіщав цілковите його знищення. Інші пов’язують виникнення книги з тим фактом, що вкрай негативні Амосові пророцтва таки стали дійсністю. Однак цілком імовірно, що поштовхом до зміни способу комунікації (переходу від усної до письмової форми) могла стати депортація пророка з Північного царства (7:12-13), внаслідок чого його подальше служіння стало неможливим без записування пророцтв.
Хай там якою була причина запису пророчих слів, з появою цієї книги розпочинається нова доба — добаписьмових пророків. їхні слова почали записувати в книги — не просто задля збереження для наступних поколінь пам’яті про минуле, а через усвідомлення важливості для них цих текстів. Адже слова пророків, хоч і промовлені в конкретний час, мають понадчасове значення. Вони зберігають свою актуальність для всіх поколінь, включно з нашим.