Кожне місто створює певний принцип мислення-розуміння-буття, через який починається особисте осягнення спільних культурних (національних, державних, загальнолюдських) обріїв. Логіка організації простору, відчуття плину часу, вертикальна поліфонія, динаміка історичного руху сакральних та змістовних центрів, сукупність міфів формують унікальну свідомість себе, іншого та світу. То і є принцип буття, за яким живуть, стверджують трансцендентне та вмирають. Читачеві пропонується феноменологія метафізики, яка фундує "донецьке" мислення. Це сукупність індивідуальних фіксацій загального, поза якими загальне перетворюється на пусту абстракцію. В історичних нарисах, спогадах, роздумах та описах у першу чергу цікава авторська точка зору, яка у спрямованості думки вказує та вихідну екзистенційну позицію. Через окреслення цього ментального топосу сподіваємося наблизитися до розуміння суті міста і характеру людини міста - метафізики Донецька.
Автори статей - вчені, письменники, журналісти, молоді науковці - намагалися через власні локальні осягнення поділитися досвідом входження в прихований вимір культурної онтології Донецька, який зазвичай залишається прихованим за строкатим шаром стереотипів, ідеологічних штампів та модних ярликів. Саме тому ця книга може стати й путівником для тих, хто намагається відкрити це місто для себе вперше.
Розраховано на широке коло читачів, що цікавляться історією, етнологією, культурологією та філософією Донецького краю.