У цій книзі автор досліджує «політику Ісуса», а особливо соціальні наслідки проголошення Ним Царства Божого та біблійного ювілею, оприявнюючи незмінну актуальність Його етики революційного ненасильства.
Андре Трокме рішуче відкидає як неприйнятний для християн будь-який компроміс із насильством як дозволеним засобом досягнення певної мети. Він викриває помилки як прогресивного, так і реакційного таборів, які «тимчасово» обирали насильство, проливаючи кров мільйонів жертв в ім’я «кращого» майбутнього. На його переконання, Ісус пропонує Своїм послідовникам єдино можливу дилему, з якою зустрічається кожне сумління: чинити добро або завдавати шкоди, тобто рятувати життя або забирати його. Після відкупительної жертви Ісуса Христа ніхто більше не може вбивати, щоб рятувати. Лише життя як таке — а не життя, якого можна позбавити інших — може спасти людину і закласти підвалини цивілізації миру, любові та справедливості.
Для Церкви й держави ця книга містить багато пропозицій. Вона спростовує погляди тих християнських спільнот, які надавали перевагу «мечу», що призводило до хрестових походів, переслідувань єретиків і релігійних війн. Автор відкидає етику зобов’язаності власному становищу, згідно з якою від звичайного християнина можна очікувати лише покори природному порядку, цивільним обов’язкам, які нав’язуються ззовні як норми «правильної» суспільної поведінки.
Вірність своїм ідеям Трокме засвідчив через прихильність до ненасильницького опору в окупованій Франції під час Другої світової війни. У XXI столітті мілітаризм, тоталітаризм і гноблення найслабших — це порядок денний в усьому світі. Саме тому книга Трокме — це потужний заклик до Церкви й християн докладати духовних і практичних зусиль для утвердження мирних цінностей майбутнього Божого світу.