МАРК-запис
| 000 -Маркер запису |
|---|
| Маркер (контрольне поле довжиною 24 байти) |
14371nam0 2200217 i 4500 |
| 001 - Ідентифікатор запису |
|---|
| Ідентифікатор біб-запису |
14570 |
| 010 ## - ISBN |
|---|
| ISBN |
978-966-06-0485-8 |
| 100 ## - Дані загальної обробки |
|---|
| Дані загальної обробки |
20160923 2007 km|y0ukry50 ca |
| 101 #1 - Мова |
|---|
| Мова тексту, звукової доріжки тощо |
українська |
| 102 ## - Країна публікації/виробництва |
|---|
| Країна публікації |
УКРАЇНА |
| 200 1# - Назва |
|---|
| Основна назва |
Історія психології |
| Підзаголовок |
19- початок 20 століття |
| -- |
Навчальний посібник |
| Перші відомості про відповідальність |
Роменець, В.А. |
| 210 ## - Місце та час видання |
|---|
| Місце публікування, друку, розповсюдження |
Київ |
| Назва видавництва, ім’я видавця, розповсюджувача, тощо |
Либідь |
| Дата публікації, розповсюдження, тощо |
©2007 |
| 215 ## - Фізичний опис |
|---|
| Специфічне визначення матеріалу та обсяг документа |
829 с. |
| 327 ## - Примітки |
|---|
| Текст примітки |
Передмова<br/>Вступ<br/>Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології<br/>Матеріальне та ідеальне єство людини і принцип взаємної доповнюваності в історичній психології та історії психології<br/>Частина перша. Образ людини: академічний стиль<br/>Наукова і сцієнтистська психологія XIX — початку XX століття<br/>Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопенгауер (1788-1860)<br/>Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна<br/>Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В.І. Вернадського<br/>Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Куна<br/>Загальний поділ історико-психологічного процесу на ґрунті принципу дії<br/>Мета вчинкової дії<br/>Психологія як наука про виникнення і структуру суб’єктивного досвіду<br/>Специфічна енергія органів чуття. Й. Мюллер (1801-1858)<br/>Психофізіологія органів чуття та образ світу. Г. Гельмгольц (1821-1894)<br/>“Мова — це світ, що лежить між світом зовнішніх явищ і внутрішнім світом людини”. В. Гумбольдт (1767-1835)<br/>Душа і слово — божественні властивості людини. М.О. Максимович (1804-1873)<br/>Мова народу та індивідуальна творчість мови. О.О. Потебня (1835-1891)<br/>Душа як мікрокосмос<br/>Динаміка уявлень та механіка духу. Психологія Й.Ф. Гербарта (1776-1841)<br/>Розкриття великого світу через світ малий. Г.Р. Лотце (1817-1881)<br/>Психічний світ. Позиція бачення світу і його самоспоглядання. М.М. Ланге (1858-1921)<br/>Психологія свідомості як науковий напрям<br/>Встановлення психофізичних закономірностей. Г.Т. Фехнер (1801-1887) — поет, філософ, учений<br/>Ідея самобутності психічних явищ і завдання психології. К.Д. Кавелін (1818-1885)<br/>Психологія як наука про “безпосередній досвід”. В. Вундт (1832-1920)<br/>Історична психологія світових воєн<br/>Структурна психологія. Е.Б. Тітченер (1867-1927)<br/>Емпіріокритицизм і психологія. Р. Авенаріус (1843-1896)<br/>Паралогізм психологічної загадки. Дослідження пам’яті. Г. Еббінгауз (1850-1909)<br/>Психологія свідомості і самосвідомості як напрям, що долає психологізм. Теорія вчування. Т. Ліппс (1851-1914)<br/>Інтуїтивізм творчої еволюції психічного та психофізіологічний паралогізм. А. Бергсон (1859-1941)<br/>Прагматичні парадокси з “психологією свідомості”. В. Джемс (1842-1910)<br/>Психологія з емпіричної та інтенційної точок зору. Ф. Брентано (1838-1917)<br/>Засіб дії. Психіка як знаряддя пристосування до середовища. Психологія як природнича наука<br/>Теорії пасивного пристосування<br/>Принцип адаптації та еволюційний підхід у психології. Г. Спенсер (1820-1903)<br/>Походження психічних властивостей людини від тваринних форм психічного та диференційний перехід між ними. Ч. Дарвін (1809-1882)<br/>Рефлекторна теорія психічного та вирішального впливу середовища на формування психіки. І.М. Сєченов (1829-1905)<br/>Теорії активного пристосування<br/>Принцип руху та визначальна роль спадковості у формуванні психічного. Т. Рібо (1839-1916)<br/>Теорії коригуючого пристосування<br/>Систематичний виклад теорії людського духу на засадах природничо-наукової психології. О. Бен (1818-1903)<br/>Поняття рефлекторного кільця у психології. Дж. Дьюї (1859-1952)<br/>Характер дії. Психологія людського духу<br/>Співвідношення мети і засобу в структурі вчинкової дії на засадах принципу взаємного доповнення<br/>Людська душа як предмет педагогічної антропології. Антропологічний принцип у психології. К.Д. Ушинський (1824-1870)<br/>Серце і вчинок. Психологія П.Д. Юркевича (1826-1874)<br/>Психічний ортобіоз в оптимістичному тлумаченні. Наукова правда — в цілісному, раціональному баченні природи людини. І.І. Мечников (1845-1916)<br/>Мета і засіб у вчинковій дії: колективні та індивідуальні форми психічного<br/>Психологія народів та її складові<br/>Психологія “колективної свідомості”. Е. Дюркгейм (1858-1917)<br/>Психологія “колективних уявлень”. Л. Леві-Брюль (1857-1939)<br/>Частина друга. Образ людини: колізійно-драматичний стиль<br/>Характер дії: психологія людського духу<br/>Співвідношення мети й засобу у вчинку на. засадах класової ідеології та інквізиторської уніфікації<br/>Марксизм як ідеологія та психологія людини. К. Маркс (1818-1883), Ф. Енгельс (1820-1895)<br/>Про психологію Великого Інквізитора. Ф. М. Достоєвський (1821-1881): попередники й наступники (Від казки до легенди. Центральний узагальнюючий архетип людського життя)<br/>“Психологія народів і мас”, зрештою, психологія людини. Г. Лебон (1841-1931)<br/>Психологія характеру та особистості<br/>Принцип особистості бути самим собою та його моральна безпринципність. “Пер Гюнт” Г. Ібсена (1828-1906)<br/>Особистість: тип аполлонівський і діонісійський. Звернення до надлюдини — “Воля до влади”. Ф. Ніцше (1844-1900)<br/>Всеблаженство буття в собі та злиденність його сенсу. Історія психології та психологія спокуси. Г. Флобер (1821-1880), А. Франс (1844-1924)<br/>Невропатичність геніальності. Ч. Ломброзо (1836-1909)<br/>Психологічні ескізи з історії. Π.І. Ковалевський (1849-1923)<br/>Гармонійний розвиток у людській особистості естетичних та етичних засад. С. Кіркегор (1813-1855)<br/>Характер особистості як співвідношення мети й засобу в характері дії. Вчення про нахили особистості. О.Ф. Лазурський (1874-1917)<br/>Особистість майбутнього. Футуризм — спосіб життя та ідеологія творчості. Ф. Марінетті та інші<br/>Темпоральні елементи сучасності та відповідна духовна ситуація<br/>Психологія особистості: діалектика життя і творчості<br/>Душа та особистість в екзистенційному висвітленні<br/>Нове архітектурне середовище і психіка людини<br/>Техніка і техніцизм щодо психології людини та її духовності<br/>Психологічні засади розкриття художнього образу в літературі та мистецтві XIX і XX ст.<br/>Осьовий час мистецтва і художні пошуки прекрасного з негацією потворного<br/>Мистецтво класицизму, романтизму, модернізму і постмодернізму та психологія вражень<br/>Секрети поетичної творчості і людської душі. Іван Франко (1856-1916)<br/>“Питання теорії та психології творчості”. Творчість народна і творчість особистісна<br/>Історична психологія особистості і творчості. Роль і межі переказу в становленні особистісної творчості. О.М. Веселовський (1838-1906)<br/>Філософія винаходу і винаходи у філософії (Вступ до історії філософської творчості). І.І. Лапшин (1870-1955)<br/>Сенс творчості. М.О. Бердяєв (1874-1948)<br/>“Щастя творити” (Р. Роллан) і “Фурія руйнування” (Гегель) — риси вчинку XIX і XX ст. Післядія і кара за дію. Політика і мораль<br/>Характер любовного діалогу<br/>“Заповіт Каїна” — “спадщина злочинів і страждань, які обтяжують людство”. Л. фон Захер-Мазох (1836-1895)<br/>Психологія переображеного Еросу. Б.П. Вишеславцев (1877-1954)<br/>Психологія в історії звичаїв Е. Фукса. Еротизм: тілесне, психічне, духовне<br/>Душа людини в аксіологічному тлумаченні<br/>Описова психологія проти пояснювальної. В. Дільтей (1833-1911)<br/>Душа людини в екстатичному пориванні до вищих рівнів буття. Психіка, яка сама себе долає. С.Л. Франк (1877-1950)<br/>Софійність, або сенс учинку і життя<br/>Сенс життя в структурі дії. Μ.М. Рубінштейн (1880-1953)<br/>Вчинок як логічний осередок і пафос психологічного вчення. Г.І. Челпанов (1862-1936)<br/>Унікальність і відповідальність вчинку як засади його рефлексивності. Μ.М. Бахтін (1895-1975)<br/>Теорія вчинку і шляхи розвитку психології XX ст.<br/>Пропедевтика психологічної теорії вчинку<br/>Загальна природа вчинку<br/>Детермінізм і свобода стосовно катарсисної концепції вчинку<br/>Легенда про Ерос<br/>Вчинковий осередок у психології<br/>Дія та післядія (рефлексія) — тлумачні принципи психології XIX й XX ст.<br/>Список використаної літератури<br/>Список основних праць В.А. Роменця з історії психології |
| 330 ## - Короткий зміст |
|---|
| Текст примітки |
Докладно й послідовно висвітлено рух світової психологічної думки в XIX й на початку XX ст. на засадах культурологічного підходу. Показано вагомий внесок українських психологів у поступі наукової психології, в розробці її методологічних засад.<br/>Для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями: “Психологія”, “Соціологія”, “Філософія”. |
| 676 ## - ДКД |
|---|
| Індекс |
150.9 |
| 686 ## - Індекси інших класифікацій |
|---|
| Код системи |
Десяткова класифікація Дьюі та відносний показник (ДКД) |
| 700 #1 - Особисте ім’я |
|---|
| автор |
Роменець |
| Код відношення |
Автор |
| Внутрішній код Koha |
2634 |
| Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу |
В. А. |
| Дати |
1926-1998 |
| Розкриття ініціалів власного імені |
Володимир Андрійович |
| 801 #0 - Джерело походження запису |
|---|
| Країна |
УКРАЇНА |
| Установа |
UA-KiUET |
| Дата |
20210223 |
| 942 ## - Додаткові дані (Коха) |
|---|
| Тип одиниці (рівень запису) |
Книги |
| Класифікаційна частина шифру збереження |
150.9 |
| Авторський (кеттерівський) знак, дати чи термін, що додаються до класифікаційного індексу |
РОМ |
| Суфікс шифру зберігання |
/3//1 |
| Шифр замовлення |
150.9 РОМ /3//1 |
| Код системи класифікації для розстановки фонду |
Десяткова класифікація Дьюі та відносний показник (ДКД) |
| Статус приховування в ЕК |
Не приховувати в ЕК |
