Передмова
Вступ
Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології
Матеріальне та ідеальне єство людини і принцип взаємної доповнюваності в історичній психології та історії психології
Частина перша. Образ людини: академічний стиль
Наукова і сцієнтистська психологія XIX — початку XX століття
Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопенгауер (1788-1860)
Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна
Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В.І. Вернадського
Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Куна
Загальний поділ історико-психологічного процесу на ґрунті принципу дії
Мета вчинкової дії
Психологія як наука про виникнення і структуру суб’єктивного досвіду
Специфічна енергія органів чуття. Й. Мюллер (1801-1858)
Психофізіологія органів чуття та образ світу. Г. Гельмгольц (1821-1894)
“Мова — це світ, що лежить між світом зовнішніх явищ і внутрішнім світом людини”. В. Гумбольдт (1767-1835)
Душа і слово — божественні властивості людини. М.О. Максимович (1804-1873)
Мова народу та індивідуальна творчість мови. О.О. Потебня (1835-1891)
Душа як мікрокосмос
Динаміка уявлень та механіка духу. Психологія Й.Ф. Гербарта (1776-1841)
Розкриття великого світу через світ малий. Г.Р. Лотце (1817-1881)
Психічний світ. Позиція бачення світу і його самоспоглядання. М.М. Ланге (1858-1921)
Психологія свідомості як науковий напрям
Встановлення психофізичних закономірностей. Г.Т. Фехнер (1801-1887) — поет, філософ, учений
Ідея самобутності психічних явищ і завдання психології. К.Д. Кавелін (1818-1885)
Психологія як наука про “безпосередній досвід”. В. Вундт (1832-1920)
Історична психологія світових воєн
Структурна психологія. Е.Б. Тітченер (1867-1927)
Емпіріокритицизм і психологія. Р. Авенаріус (1843-1896)
Паралогізм психологічної загадки. Дослідження пам’яті. Г. Еббінгауз (1850-1909)
Психологія свідомості і самосвідомості як напрям, що долає психологізм. Теорія вчування. Т. Ліппс (1851-1914)
Інтуїтивізм творчої еволюції психічного та психофізіологічний паралогізм. А. Бергсон (1859-1941)
Прагматичні парадокси з “психологією свідомості”. В. Джемс (1842-1910)
Психологія з емпіричної та інтенційної точок зору. Ф. Брентано (1838-1917)
Засіб дії. Психіка як знаряддя пристосування до середовища. Психологія як природнича наука
Теорії пасивного пристосування
Принцип адаптації та еволюційний підхід у психології. Г. Спенсер (1820-1903)
Походження психічних властивостей людини від тваринних форм психічного та диференційний перехід між ними. Ч. Дарвін (1809-1882)
Рефлекторна теорія психічного та вирішального впливу середовища на формування психіки. І.М. Сєченов (1829-1905)
Теорії активного пристосування
Принцип руху та визначальна роль спадковості у формуванні психічного. Т. Рібо (1839-1916)
Теорії коригуючого пристосування
Систематичний виклад теорії людського духу на засадах природничо-наукової психології. О. Бен (1818-1903)
Поняття рефлекторного кільця у психології. Дж. Дьюї (1859-1952)
Характер дії. Психологія людського духу
Співвідношення мети і засобу в структурі вчинкової дії на засадах принципу взаємного доповнення
Людська душа як предмет педагогічної антропології. Антропологічний принцип у психології. К.Д. Ушинський (1824-1870)
Серце і вчинок. Психологія П.Д. Юркевича (1826-1874)
Психічний ортобіоз в оптимістичному тлумаченні. Наукова правда — в цілісному, раціональному баченні природи людини. І.І. Мечников (1845-1916)
Мета і засіб у вчинковій дії: колективні та індивідуальні форми психічного
Психологія народів та її складові
Психологія “колективної свідомості”. Е. Дюркгейм (1858-1917)
Психологія “колективних уявлень”. Л. Леві-Брюль (1857-1939)
Частина друга. Образ людини: колізійно-драматичний стиль
Характер дії: психологія людського духу
Співвідношення мети й засобу у вчинку на. засадах класової ідеології та інквізиторської уніфікації
Марксизм як ідеологія та психологія людини. К. Маркс (1818-1883), Ф. Енгельс (1820-1895)
Про психологію Великого Інквізитора. Ф. М. Достоєвський (1821-1881): попередники й наступники (Від казки до легенди. Центральний узагальнюючий архетип людського життя)
“Психологія народів і мас”, зрештою, психологія людини. Г. Лебон (1841-1931)
Психологія характеру та особистості
Принцип особистості бути самим собою та його моральна безпринципність. “Пер Гюнт” Г. Ібсена (1828-1906)
Особистість: тип аполлонівський і діонісійський. Звернення до надлюдини — “Воля до влади”. Ф. Ніцше (1844-1900)
Всеблаженство буття в собі та злиденність його сенсу. Історія психології та психологія спокуси. Г. Флобер (1821-1880), А. Франс (1844-1924)
Невропатичність геніальності. Ч. Ломброзо (1836-1909)
Психологічні ескізи з історії. Π.І. Ковалевський (1849-1923)
Гармонійний розвиток у людській особистості естетичних та етичних засад. С. Кіркегор (1813-1855)
Характер особистості як співвідношення мети й засобу в характері дії. Вчення про нахили особистості. О.Ф. Лазурський (1874-1917)
Особистість майбутнього. Футуризм — спосіб життя та ідеологія творчості. Ф. Марінетті та інші
Темпоральні елементи сучасності та відповідна духовна ситуація
Психологія особистості: діалектика життя і творчості
Душа та особистість в екзистенційному висвітленні
Нове архітектурне середовище і психіка людини
Техніка і техніцизм щодо психології людини та її духовності
Психологічні засади розкриття художнього образу в літературі та мистецтві XIX і XX ст.
Осьовий час мистецтва і художні пошуки прекрасного з негацією потворного
Мистецтво класицизму, романтизму, модернізму і постмодернізму та психологія вражень
Секрети поетичної творчості і людської душі. Іван Франко (1856-1916)
“Питання теорії та психології творчості”. Творчість народна і творчість особистісна
Історична психологія особистості і творчості. Роль і межі переказу в становленні особистісної творчості. О.М. Веселовський (1838-1906)
Філософія винаходу і винаходи у філософії (Вступ до історії філософської творчості). І.І. Лапшин (1870-1955)
Сенс творчості. М.О. Бердяєв (1874-1948)
“Щастя творити” (Р. Роллан) і “Фурія руйнування” (Гегель) — риси вчинку XIX і XX ст. Післядія і кара за дію. Політика і мораль
Характер любовного діалогу
“Заповіт Каїна” — “спадщина злочинів і страждань, які обтяжують людство”. Л. фон Захер-Мазох (1836-1895)
Психологія переображеного Еросу. Б.П. Вишеславцев (1877-1954)
Психологія в історії звичаїв Е. Фукса. Еротизм: тілесне, психічне, духовне
Душа людини в аксіологічному тлумаченні
Описова психологія проти пояснювальної. В. Дільтей (1833-1911)
Душа людини в екстатичному пориванні до вищих рівнів буття. Психіка, яка сама себе долає. С.Л. Франк (1877-1950)
Софійність, або сенс учинку і життя
Сенс життя в структурі дії. Μ.М. Рубінштейн (1880-1953)
Вчинок як логічний осередок і пафос психологічного вчення. Г.І. Челпанов (1862-1936)
Унікальність і відповідальність вчинку як засади його рефлексивності. Μ.М. Бахтін (1895-1975)
Теорія вчинку і шляхи розвитку психології XX ст.
Пропедевтика психологічної теорії вчинку
Загальна природа вчинку
Детермінізм і свобода стосовно катарсисної концепції вчинку
Легенда про Ерос
Вчинковий осередок у психології
Дія та післядія (рефлексія) — тлумачні принципи психології XIX й XX ст.
Список використаної літератури
Список основних праць В.А. Роменця з історії психології

Докладно й послідовно висвітлено рух світової психологічної думки в XIX й на початку XX ст. на засадах культурологічного підходу. Показано вагомий внесок українських психологів у поступі наукової психології, в розробці її методологічних засад.
Для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями: “Психологія”, “Соціологія”, “Філософія”.